ПРО ПРОЄКТ

Проєкт «Skill Partnerships for Sustainable and Just Migration Patterns» (SKILLS4JUSTICE) реалізується в рамках HORIZON-CL2-2023-TRANSFORMATIONS-01-03 (Grant No. 101132435) упродовж листопада 2023 р. – жовтня 2026 р.

Проєкт «Skill Partnerships for Sustainable and Just Migration Patterns» (SKILLS4JUSTICE) реалізується в рамках HORIZON-CL2-2023-TRANSFORMATIONS-01-03 (Grant No. 101132435) упродовж листопада 2023 року – жовтня 2026 року.

Державна наукова установа «Інститут освітньої аналітики» (ДНУ ІОА) є одним із 12 партнерів, залучених до виконання цього Проєкту. Роль ДНУ “Інститут освітньої аналітики” в Проєкті полягає у проведенні досліджень щодо дефіциту кваліфікованих кадрів у країнах ЄС та сусідніх країнах, виявлення проблематики дефіциту кваліфікованих кадрів, формування навичок та кваліфікацій. Це сприяє створенню партнерства для розвитку навичок і формування нових освітніх програм та інновацій, спрямованих на вирішення проблем ринку праці.

Цей проект спрямований на розробку системного аналізу нестачі навичок у 5 країнах ЄС і 6 країнах, що не входять до ЄС, у контексті глобальної міграції робочої сили шляхом надання науково-обґрунтованих доказів про природу та розвиток браку навичок, а також про потенціал партнерства для вирішення цього дефіциту у кваліфікаціях в країнах походження та прибуття мігрантів. Дефіцит навичок буде досліджуватися за трьома основними тематичними напрямками:

  1. Ринок праці, який визначає взаємозв’язки між попитом та пропозицією на навички, і їхні характеристики.
  2. Національні та галузеві системи кваліфікацій, які визначають інституційні шляхи та процеси розробки, впровадження та присвоєння кваліфікацій, таким чином пов’язуючи попит на навички на ринку праці та їх пропозицію в системі освіти.
  3. Системи освіти та навчання, які створюють пропозицію навичок через професійну (професійно-технічну) освіту та навчання (ППТО), вищу освіту (ВО) та освіту дорослих (ОД).

Дослідження проводяться в 11 країнах, які можна розділити на такі 3 групи:

  1. Країни призначення, які приймають робочу силу із числа мігрантів відповідно до різних регуляторних режимів і використовують її для вирішення проблеми браку кваліфікованих працівників, з якою стикається їхня економіка. До цієї групи входять 3 країни ЄС (Франція, Німеччина, Італія), а також 2 країни поза його межами (Норвегія, Велика Британія).
  2. Країни з перехідною економікою, де відбувається зміна статусу (з країни походження трудової міграції на країну прибуття трудових мігрантів). Це 2 країни-члени ЄС з Центральної та Східної Європи (Литва та Польща). Швидкий соціально-економічний розвиток цих країн приваблює імміграцію та зворотну міграцію, в той час як геополітична напруженість у їхніх сусідів підштовхує імміграцію з постраждалих країн (військова агресія російської федерації проти України, репресії та інструменталізація міграції білоруським режимом).
  3. Країни походження міграції, які стикаються зі значними труднощами у підтримці людського капіталу через несприятливі соціально-економічні, політичні умови та умови безпеки, включаючи військову агресію (Україна), бідність, громадянську війну та катастрофи, пов’язані зі зміною клімату (Ефіопія), складні соціально-економічні зміни (Північна Македонія) або вирішення значних проблем інтеграції мігрантів і біженців із зон конфлікту (Туреччина).

Слід зазначити, що оскільки поняття та статус мігрантів, біженців, шукачів притулку можуть охоплювати дуже широкі та різноманітні групи населення, ці цільові групи дослідження додатково звужуються за такими критеріями: Постійність проживання в країні перебування. Розглядаються як постійні, так і тимчасові (циркулярні мігранти). Види міграції: імміграція (економічна), виїзд з небезпечних місць проживання (війна, голод, стихійні лиха тощо), пошук притулку. Вік і стать: Люди від 16 до 35 років, як чоловіки, так і жінки. Рівень освіти та рівень грамотності: Рівні ISCED 1-7. Рівні отриманої кваліфікації (EQF): 1-7. Визнання документів про освіту, здобуту в рідній країні: Наявність/визнання чи невизнання документів про освіту, отриману в рідній країні. Мовні навички: Знання мови рідної країни.

Проєктом визначено п’ять основних цілей дослідження (які служать основою для відповідних робочих пакетів), які містять різні набори дослідницьких питань і заходів, а саме:

  • WP1. Управління Проєктом.
  • WP2. Розроблення моделі зниження дефіциту навичок у кваліфікованих працівників, які прибувають до країн призначення та країн з перехідною економікою, шляхом звернення до існуючих інституцій із регулювання кваліфікацій в цих країнах. Ця модель має допомогти оцінити дефіцит навичок, зрозуміти його причини та оцінити роль трудової міграції у вирішенні цього дефіциту.
  • WP3. Оцінювання ринку праці шляхом аналізу відповідності попиту та пропозиції кваліфікованої робочої сили в країнах походження порівняно з країнами прибуття та країнами з перехідною економікою. Основна мета цієї пошукової роботи полягає у дослідженні можливостей і напрямків сталого та взаємовигідного партнерства між цими групами країнами з точки зору: a) аналізу попиту та пропозиції кваліфікацій шляхом виявлення основних недоліків та невідповідності; б) визначення сфер/секторів економіки для можливих інвестицій у формування навичок у країнах походження та країнах з перехідною економікою; в) визначення та локалізації можливих заходів для сталого розвитку, оцінка та визнання навичок мігрантів для запобігання їхнім втратам.
  • WP4. Опитування кваліфікованих працівників-мігрантів у країнах прибуття та походження (мігранти, що повернулися). Це опитування має на меті викласти точку зору мігрантів на підняті вище питання дослідження. Тут кількісне дослідження буде доповнено якісним дослідженням (інтерв’ю та фокус-групи). Опитування містить три ключові теми: 1) формування навичок робочої сили мігрантів у країнах походження та прибуття; 2) моделі мобільності та їх зв’язок із формуванням навичок; 3) участь мігрантів у місцевому розвитку країн походження та прибуття.
  • WP5. Аналіз умов, які позитивно чи негативно впливають на процеси місцевого розвитку по відношенню до підвищення кваліфікації та працевлаштування іноземців у країнах прибуття, а також умов, які призводять до того, що національні інституції та роботодавці країн походження використовують позитивні наслідки міграції для розвитку навичок своїх працівників.
  • WP6. Розроблення набору інструментів для розвитку партнерства щодо стабільного та справедливого формування навичок та міграції між зацікавленими сторонами в країнах прибуття, країнах перехідного періоду та країнах походження. Цей інструментарій буде розроблено на основі результатів попередніх етапів дослідження.
  • WP7. Поширення результатів дослідження та їх використання.    

Детальніше про Проєкт можна прочитати на сайті SKILLS4FORJUCTICE.

Команда